Берлина Виктория Федоровна
 юрисконсульт
Окончила Запорожский юридический институт.
|
25.11.2009, Ирина:
Подскажите пожалуста! У меня семья из четырёх человек, не имеем своего жилья. Слышали, что можно получить земельный участок под застройку в городе или в черте города. Куда обратиться и какие документы необходимо предоставить?
Отвечает нет данных:
Уважаемая Ирина!
Землю под застройку, согласно Земельному кодексу, можно получить…
Для начала напишите в Облдержадминистрацию в управление земрессурсов и спросите, есть ли земли, которые могут быть приватизированы в порядке бесплатной приватизации. Если скажут что есть, обращайтесь в сель советы с просьбой получить земельный участок . Если они говорят НЕТ то идете в суд и доказываете что ЕСТЬ на основании данных облдерж или земресурсов.
Ознакомитесь с судебной практикой:
Третя особа з самостійними вомогами щодо предмету спору:
Касьяненко Дмитро Леонідович,
Крюківщинська сільська рада
Місцезнаходження: 08136, Києво- Святошинського району Київської області, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10,
Засіб зв‘язку 8 298 5-09-85
Адреса електронної пошти: відсутня
Ситниченко Ганна Леонідівна
Місцезнаходження: 08136, Київська область, Києво- Святошинського району, село Крюківщина, вул. Механізаторів, 3
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу районного суду міста Києва
про закриття провадження по справі
16.02.2007 року до районного суду міста Києва подано адміністративний позов Касьяненко Дмитра Леонідовича до Крюківщинської сільської ради про виділення земельної ділянки, у відповідності до якого скаржник просив суд:
1. Відкрити провадження у справі;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про відмову передати земельну ділянку у власність Касьяненко Дмитру Леонідовичу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки), будівництва індивідуального гаражу.
3. Визнати за Касьяненко Дмитром Леонідовичем право на виділення земельної ділянки у селі Крюківщина в розмірі - 0,25 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки); в розмірі - 0,01 гектара для будівництва індивідуального гаражу.
4. Зобов‘язати Відповідача виділити Касьяненко Дмитру Леонідовичу земельну ділянку в селі Крюківщина, розміром: 0,25 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки); 0,01 гектара для будівництва індивідуального гаражу.
31.05.2007 року суддя керуючись статтею 157 КАС України постановив ухвалу, у відповідності до якої закрив провадження по вимозі за №3 та вимозі №4. Після чого, суддею було продовжено розгляд справи по вимогам №1 та №2, які були заявлені в позовній заяві.
31.05.2007 року, керуючись ст.6, ст.49, ст.51 КАС України мною було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, якою я просив зобов’язати відповідача прийняти рішення, яким виділити Касьяненко Дмитру Леонідовичу земельну ділянку в селі Крюківщина, розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), 0,01 га для будівництва індивідуального гаражу.
Також, 21.06.2007 року в мене виникла необхідність уточнити позовні вимоги, і тому в порядку п.1, ч.4 статті 111, статті 137 КАС України, мною подано клопотання про уточнення позовних вимог, разом з яким я подав позов, в якому уточнив позовні вимоги і просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про відмову передати земельну ділянку у власність Касьяненко Дмитру Леонідовичу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки), будівництва індивідуального гаражу.
2. Визнати незаконною бездіяльність Відповідача в зв‘язку з неприйняттям рішення про виділення земельної ділянки у власність Касьяненко Дмитру Леонідовичу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки), будівництва індивідуального гаражу.
3. Зобов‘язати Відповідача розглянути заяву Касьяненко Дмитра Леонідовича та прийняти рішення, яким виділити у власність Касьяненко Дмитру Леонідовичу земельну ділянку в селі Крюківщина, Києво – Святошинського району розміром: 0,25 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки); 0,01 гектара для будівництва індивідуального гаражу.
29.11.2007 року суддя посилаючись на статтю 157 КАС України, закрив провадження у справі №., про що постановив ухвалу, пояснив, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Скаржник не може погодитись із закриттям провадження по справі та вважає, що справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства
По-перше: У відповідності до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Пунктом 34, частини 1, статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
П.п.1, п. а), частини 1, статті 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських
рад належать, зокрема: надання під забудову та для інших потреб земель.
Порядок скликання сесії передбачений Статтею 49 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, частиною 5 цієї статті передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші
акти у формі рішень.
Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,
свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх
посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними
владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень. Також, частиною 2 цієї статті передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з викладено, можливо зробити висновок, що органи місцевого самоврядування, до яких віднесені і сільські ради, є суб'єктами владних повноважень. Крім того, поняття терміну - суб'єкт владних повноважень, також визначене в п.7 статті 3 КАС України.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб‘єктом владних повноважень є орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб‘єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За загальним правилом, Відповідач є суб‘єктом владних повноважень, тому його рішення та рішення його органів, які представляють спільні інтереси ради можуть бути предметом оскарження у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, звернення скаржника з адміністративним позовом по справі до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах є законним і повністю обргунтованим.
По – друге: п.1 та п.3, ч.1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до статті 118, 121 Земельного кодексу України до компетенції відповідача віднесено прийняття рішень приватизації громадянами земельних ділянок, прийняття рішення про виділення безоплатно у власність земельних ділянок.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Таким чином, до компетенції відповідача належить прийняття рішення про виділення земельної ділянки у власність Касьяненко Дмитру Леонідовичу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, і споруд (присадибної ділянки), будівництва індивідуального гаражу.
По – третє: постановляючи ухвалу про закриття провадження по справі, судом порушено право скаржника на судовий захист.
Статтею 55 Конституції України гарановано право на оскарження в суді рішень, дій
чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На сьогоднішній день, скаржник взагалі не має прав звернутися з позовом ані в порядку адмінінстаритвного судочинства, ані в порядку цивільного судочинства. Більш того, судом порушено право скаржника відстоювати права та інтереси в суді, що гарантоване Конституцією України.
По – четверте: в порушення вимог ч.2 статті 157 КАС України, судом не було роз‘яснено до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, Керуючись статтею 157, 199 КАС України прошу суд:
- викликати в судове засідання Скаржника;
- скасувати ухвалу суду від 29 листопада 2007 року про закриття провадження по справі № районного суду міста Києва, постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі №. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
ЗАУВАЖЕННЯ
на письмові заперечення Відповідача від 16.03.2007 року
16.03.2007 року не погоджуючись з вимогами Позивача, представником Відповідача пані Каховською Надією Матвіївною подано письмове заперечення на позовну заяву по справі №2-А-180.
У абзаці другому письмового заперечення, представник Відповідача підкреслив, що вимоги позивача стосовно гарантованого статтею 14 Конституції України права Позивача на отримання земельної ділянки є на її думку незаконними, що в подальшому і призвело до безпідставної відмови у виділенні у власність земельної ділянки Позивачу.
Стаття 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло….Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Неможливо погодитись і з твердженням представника Відповідача, стосовно невідповідності предмета оскарження, адже Позивачем оскаржує саме рішення Відповідача. Право Позивача на вирішення питання в судовому порядку у разі відмови органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду передбачене статтею 118 Земельного кодексу України та гарантоване статтею 55 Конституції України.
Що стосується зауважень представника Відповідача відносно непідсудності даного спору в порядку адміністративного судочинства, то з цього приводу повідомляємо наступне.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб‘єктом владних повноважень також є орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб‘єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За загальним правилом, Відповідач є суб‘єктом владних повноважень, тому його рішення та рішення його органів, які представляють спільні інтереси ради можуть бути предметом оскарження у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
В письмовому запереченні представник Відповідача звернула увагу суду на те, що на час прийняття рішення про відмову у виділенні земельної ділянки Касьяненко Дмитру Леонідовичу, ані представнику Відповідача, ані особам, зокрема голові комісії В.М. Сидоренку, які приймали рішення про відмову у виділенні земельної ділянки не було відомо про наявність або відсутність земельних ділянок, які можливо було-б передати Позивачу.
На сьогоднішній день, Позивачу залишається лише здогадуватися на підставі чиїх корисливих інтересів було прийняте завідомо халатне рішення, мотиви відмови, якої незакріплені жодним нормативно – правовим документом, не підтверджується належними доказами та буз дослідження всіх обставин справи.
Крім того, твердження представника Відповідача про наявність 400 рішень Крюківщинської сільської ради, які не були виконані через відсутність земель запасу та резерву в селі Крюківщина, жодним документом не підтверджуються і є лише такими, що вводять суд в оману, адже можливо припустити що всі ці 400 рішень також, були прийняті з порушенням Конституційних прав громадян без дослідження всіх обставин справи та без встановлення наявності або відсутності земельних ділянок.
Посилання представника Відповідача на те, що рішенням Крюківщинської сільської ради встановлено граничний розмір земельних ділянок, які надаються громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, що належать територіальній громаді села і становить 0,12 га. не відповідає чинному законодавству України і є таким що обмежує права Позивача, оскільки статтею 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Статтею 64 Конституції України, зазначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені…
Отже, рішення відповідача ґрунтується на припущеннях та не підтверджується жодними документами та нормативними актами, а також є таким, що порушує право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність гарантоване Конституцією України, та статтею 121 Земельного кодексу України.
Заявник:
Касьяненко Дмитро Леонідович
ЗАЯВА
про надання інформації
року Я, Касьяненко Дмитро, звернувся до Крюківщинської сільської ради з заявою про виділення мені земельної ділянки під забудову.
Протоколом № від 27.01.2007 року, мені безпідставно відмовлено в виділенні земельної ділянки.
Однак, з прийнятим рішенням Я не можу погодитись, оскільки воно нічим не підтверджується!!!
На підставі статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Наведені норми поширюються не тільки на приватизацію раніше наданих громадянам земельних наділів, а й на передачу останніх у власність шляхом їх відведення як із земель державної та комунальної власності, так і з земель, вилучених у інших власників та користувачів. Отже, норми безоплатної передачі громадянину земельної ділянки не залежать від наявності у нього такої ділянки в користуванні та від правових підстав володіння нею.
Згідно пункту 7 Указу Президента України про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, №720/95 від 8 серпня 1995 року, установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам … які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра,…, які знаходяться в межах території України, …. є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Також, жодними законами України необмежене право позивача на вибір місця проживання, оскільки вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним, що гарантоване статтею 21 Конституції України.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Рішення відповідача не відповідає ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», зокрема в рішенні не містяться посилання на Закон, а викладені мотиви відмови нічим не обґрунтовуються, крім того не роз‘яснено порядку оскарження прийнятого рішення.
Отже, рішення відповідача ґрунтується на припущеннях та не підтверджується жодними документами та нормативними актами, а також є таким, що порушує право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність гарантоване Конституцією України, та статтею 121 Земельного кодексу України.
Керуючись Законом України «Про інформацію», Законом України «Про звернення громадян», прошу Вас надати мені вичерпну інформацію, про наявність земельних ділянок (витяг з кадастру) із земель запасу та резерву, на території села Крюківщина, Київської області, земельна ділянка яких у відповідності до статті 121 Земельного кодексу України, може бути передана мені у власність.
Третя особа з самостійними вомогами щодо предмету спору: Касьяненко Дмитро
Крюківщинська сільська рада
Місцезнаходження: 08136, Києво- Святошинського району Київської області, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10,
Засіб зв‘язку 8(298)50985
Адреса електронної пошти: відсутня
Ситниченко Ганна Леонідівна
Місцезнаходження: 08136, Київська область, Києво- Святошинського району, село Крюківщина, вул. Механізаторів, 3
Позовна заява
про виділення земельної ділянки
04.01.2007 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виділення йому земельної ділянки під забудову.
Протоколом №13 від 27.01.2007 року, позивачу безпідставно відмовлено в виділенні земельної ділянки, про що направлено лист за №6 від 06.02.2007 року.
Втім, відповідачем на сьогоднішній день, не прийнято рішення про виділення земельної ділянки під забудову, а протокол від №13 від 27.01.2007 року не є рішенням, тому можливо зробити висновок, що відповідачем навмисно створюються перешкоди у здійсненні прав і законних інтересів позивача.
Неприйняття рішення про виділення земельної ділянки не звільняє відповідача від виділення зімельної ділянки під забудовун
Бездіяльність відповідача суперечить нормам статті 118 Земельного кодексу України, у якій зазначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк.... Крім того, відповідь яка була надана позивачу суперечить ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», зокрема у відповіді відповідача не містяться посилання на Закон, а викладені мотиви відмови нічим не обґрунтовуються, крім того не роз‘яснено порядку оскарження прийнятого рішення.
Позивач має право на виділення земельної ділянки, виходячи з наступних міркувань
Пунктом 6, статті 118 Земельного кодексу України передбачено механізм безоплатного надання у власність земельної ділянки, зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
В своїй заяві позивачем зазначено мету використання та бажані розміри земельної ділянки.
Згідно статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, …виключно відповідно до закону.
У відповідності до ст. 40 Земельного кодексу України Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом.
На підставі статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Наведені норми поширюються не тільки на приватизацію раніше наданих громадянам земельних наділів, а й на передачу останніх у власність шляхом їх відведення як із земель державної та комунальної власності, так і з земель, вилучених у інших власників та користувачів. Отже, норми безоплатної передачі громадянину земельної ділянки не залежать від наявності у нього такої ділянки в користуванні та від правових підстав володіння нею.
У частині сьомій ст. 118 та інших положеннях Земельного кодексу зазначено, що в ньому зберігається відвідний порядок передачі земельних ділянок у власність, який поширюється і на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами.
Згідно пункту 7 Указу Президента України про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, №720/95 від 8 серпня 1995 року, установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам … які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра,…, які знаходяться в межах території України, …. є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Також, жодними законами України необмежене право позивача на вибір місця проживання, оскільки вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним, що гарантоване статтею 21 Конституції України.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, виходячи з викладено, заява позивача фактично залишена без розгляду, а лист за № 12/02-12 від 30.01.2007 року не є рішенням, все викладене в якому не підтверджується жодними документами та нормативними актами, а також є таким, що порушує право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки у власність гарантоване Конституцією України, та статтею 121 Земельного кодексу України.
Керуючись статтею , 21, 55 Конституції України, статтею 40 Земельного кодексу України, пунктом 6 статті 118, статтею 121 Земельного кодексу України, статтею 13, 14, пунктом 7 Указу Президента України про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України
И так земля есть …
но кто её вам даст?
|
|
|
|
